- роззброїти
- —————————————————————————————роззбро́їтидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
роззброєний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
роззброєння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
роззброїтися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
роззброєний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до роззброїти. || роззбро/єно, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
роззброєння — я, с. Дія за знач. роззброїти … Український тлумачний словник
роззброїти — див. роззброювати … Український тлумачний словник
роззброїтися — див. роззброюватися … Український тлумачний словник
роззброєний — [роз:бро/йеинией] м. (на) йеиному/ йеін ім, мн. йеін і … Орфоепічний словник української мови
роззброювання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
роззброювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови